- мерехтливий
- —————————————————————————————мерехтли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мерехтливий — а, е. Який мерехтить … Український тлумачний словник
мерехтливий — [меиреихтли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
мерехтливість — вості, ж. Абстр. ім. до мерехтливий … Український тлумачний словник
мерехтливо — Присл. до мерехтливий … Український тлумачний словник
примарний — а, е. 1) Який постає у мріях, маренні, уяві; нереальний. || Який є маревом. || Нетривкий. || Нездатний виконувати своє призначення, несправжній. 2) Який не відповідає справжньому уявленню про дійсність; химерний, незвичайний. || Примхливий,… … Український тлумачний словник
ряхтливий — а, е, поет. Те саме, що мерехтливий … Український тлумачний словник
тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… … Український тлумачний словник
тремтячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до тремтіти. 2) Який тремтить (у 1, 2 знач.); здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтливий. || Який нервово, від хвилювання тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.) … Український тлумачний словник
миготливий — (який мигтить), мерехтливий, хисткий, ряхтливий … Словник синонімів української мови
ряхтливий — прикметник мерехтливий поет … Орфографічний словник української мови